Кіото Госьо, або Імператорський палац, служив резиденцією імператорської сім’ї аж до перенесення японської столиці з Кіото до Токіо у 1868 році. Імператор Мейдзі залишив цю будівлю за собою, але законсервував її у 1877 році. Однак після смерті Мейдзі імператори Тайсе та Сева у 1912 та 1926 роках, відповідно, коронувалися в імператорському палаці в Кіото. Чинний імператор Акіхіто був коронований вже в Токіо.

Історія цієї будівлі розпочалася наприкінці VII століття після того, як Хейан (рання назва Кіото) став столицею японської держави. Його будівництво було розпочато у 794 році в центральній частині міста. У період з VII по XII століття палац кілька разів згоряв ущент, але його повністю відновлювали. Також реконструкції проводились через зношеність будівлі.

Зазвичай на час ремонту резиденцію імператора переміщали до одного з тимчасових палаців, що належали японській знаті. Імператорський палац у Кіото був саме одним із таких тимчасових палаців, а постійною резиденцією став лише у XIV столітті.

До зовнішності палацу приклали руку кілька правителів. Так, в 1569 Оду Нобунага збудував основні монарші палати, його наступники Тойотомі Хідеосі і Токугава Іеясу розширили палацові площі. А 1789 року голова сьогунатського уряду Мацудайра Саданобу провів часткову реставрацію, збудувавши кілька будівель у стилі Хейан. Остання реконструкція будівлі відбулася 1855 року після чергової пожежі, і з того часу вигляд палацу кардинально не змінювався.

Палацовий комплекс знаходиться в районі Каміге. Він оточений стіною, за якою знаходяться сади та кілька будівель. Уся територія дістала назву Імператорського парку. До комплексу входять головний тронний зал Сісін, зали імператриці, принців та принцес, палац імператриці-матері, малий палац Когосьо, імператорський ставок та інші об’єкти.